Стіни Палацу Марсів, понівечені людською недбалістю і байдужістю, зберігають багато таємниць, про які невідступно мовчать. Земля, на якій стоїть резиденція, пам’ятає куди більше, ніж архіви. Під цим небом відбувалось немало важливих подій, про які на папері не залишилось ні словечка… Чимало із тих сторінок далекого минулого, які безслідно зникли, скупими натяками ще присутні в усних переказах судововишнянців. Місцеві кажуть, що під Палацом Марсів міг бути тунель (дехто нібито і бачив вхід до нього!), можливо і раніший, збудований не для резиденції Коморовських (друга половина ХІХ ст.), а ще для замку королівських старостів.
Звісно, є ті, які, знизуючи плечима, скажуть, мовляв, все це балачки. Але все ж нам неодмінно треба це перевірити, усвідомлюючи, що шукаємо (знайдемо!), можливо, не попередні руїни, а тільки їхні тіні…
Зацікавленість палацовою легендою пов’язана також із з’ясуванням питання, чи пагорб, де стоїть Палац Марсів, був місцем, де розташовувався старостинський замок? Достеменно відомо, що попередником двоповерхового палацу (який зафіксований на листівках початку ХХ ст. ) була одноповерхова будівля, де проживали перші власники маєтку – графи Лосі та графи Коморовські. Цей будинок описаний в інвентарі 1831 р. (див.: поклик на статтю про резиденцію). Цілком ймовірно, що у цьому будинку і був адміністративно-політичний центр Вишенського негродового староства.
Відтак, починаючи розслідування, ми вдались до обстеження ділянки довкола палацу методом георадіолокаційного зондування. Він дозволяє виявляти залишки попереднього фундаменту чи інших елементів, які б вказували на колишні споруди на зазначеній ділянці. У фокусі уваги, звісно, була палацова легенда про підземні ходи.
На цьому першому етапі нашого розслідування ми не отримали будь-яких ознак наявності стародавнього фундаменту та підземного тунелю. Звісно, це не кінець, бо наше розслідування тільки почалось. В короткотривалій перспективі (опісля завершення протиаварійних робіт) у Фонді планують повернутись до обстеження цієї ділянки (та, ймовірно, інших ділянок, які входять в палацово-парковий комплекс) – з цією метою буде організоване археологічне дослідження.
Довідка. Принцип дії апаратури підповерхневого радіолокаційного зондування заснований на випромінюванні надширокосмугових (наносекундних) імпульсів метрового і дециметрового діапазону електромагнітних хвиль і прийманні сигналів, відбитих від границь поділу шарів зондованого середовища, що мають різні електрофізичні властивості. В кінематичних і динамічнихих характеристиках цих хвиль зберігається інформація про середовище. Для визначення наявності підземних виходів з будівлі пройдено 4 георадіолокаційних профіля (крок 0,2 м, відстань між антенами 1 м) загальною протяжністю 102 м по периметру палацу.
