marspalace

З якого роду походив дідич Судової Вишні граф Антоній Коморовський?

Коморовські – давня польська аристократична родина гербу Корчак, якої родовим гніздом був Коморів (Komorów) у Белзькому князівстві. Перші згадки про них походять із XIV ст. Представники цього роду були помітними у політичному житті Польського королівства, Угорського королівства Великого князівства Литовського, а пізніше – Речі Посполитої. Найвідомішими з-посеред них вважають Примаса Польщі Адама Ігнатія Коморовського, командувача Армії крайової Тадеуша Бур-Коморовського, матір королеви Бельгії Анну Марію з Коморовських д’Удекем д’Акоз і польського президента Броніслава Коморовського (2010-2015).

Адам Ігнатій Коморовський (1699-1759)

Представники роду Коморовських титулувались графами – цей титул вони отримали 1469 р. від угорського короля Матяша Корвіна. Згодом титул був утрачений, а повторно наданий 1780 р. – тоді Сейм Речі Посполитої титулував графом сантоцького каштеляна Якуба Коморовського. Його сини і доньки – серед них і Антоній – на підставі цієї згадки у сеймовій конституції отримали підтвердження графського титулу 1793 р. від австрійського цісаря Франца ІІ. Попри те, що Якуб Коморовський титулувався графом, насправді був середньозаможним шляхтичем, маєток якого охоплював всього декілька сіл. Резиденцією було Сушно – село біля Кристинополя (тепер – м. Шептицький).

Граф Пйотр Антоній Юзеф Каєтан Ян Валенти Адам Коморовський народився 1769 р. у Сушні. Його батьком був уже згаданий Якуб Бартоломей Коморовський, а матір’ю – Антоніна Бригіда Павловська. Антоній Коморовський був членом Галицького станового сейму, кавалером Мальтійського ордену, а також російського ордену Св. Станіслава 1-го ступеня. Був одружений з Констанцією Кунегундою графинею Карніцькою гербу Косцєша (1784-1861), донькою барона Ремігіана Фелікса Карніцького та Людвіки з графів Лосів гербу Діброва. Маєток Судову Вишню він придбав 1806 р., купивши його за 833 000 флоринів у графа Францішка Стадницького. Антоній Коморовський помер 1826 р.; згідно укладеного ним заповіту (1818 р.) маєток успадкували його доньки – Генрика Естера (1811-1893) та Антоніна Юзефа (1812-1891).

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху