Мар’ян Хомяк
У руках графів Коморовських – Антонія та його доньок Генріки та Антоніни – маєток Судова Вишня перебував з 1806 р. до початку 1890-х рр. Вони залишили в історії міста і його околиць (тих, які належали до двору) чимало слідів, ще надто мало вивчених. Хоча вже сьогодні можна говорити про неоднозначні оцінки їх спадщини. Якщо ж говорити про добродіяння дідичів з роду Коморовських, то насамперед слід згадати про фундацію осередку Сестер Милосердя у Судовій Вишні.
У березні 1899 року у Галицькому сеймі проголосували рішення про надання субвенції на спорудження шпиталю для убогих у Судовій Вишні, який зобов’язались побудувати Сестри Милосердя згідно заповіту Генріки Коморовської-Ґурської
Католицька жіноча конгрегація Сестер Милосердя (Дочок милосердя св. Вікентія де Поля, вікентійок, сірих сестер, шариток) була заснована святими Вікентієм де Полем та Луїзою де Маріяк в XVII столітті. На галицьких теренах вперше осередок Згромадження з’явився у Львові 1783 р. Це був Центральний Дім, який і став гніздом галицької (львівської) провінції шариток. У 1859 р. адміністративний центр перенесено до Кракова, відтак провінція стала називатись Краківською.
Діяльність вінкентійок зосереджувалась на догляді за хворими, опіці над людьми похилого віку та сиротами та наданні освіти для бідняків. Опіка над убогими була організована і на рівні державних програм. Відомо, що у Судовій Вишні 1841 р. була створена фундація закладу для убогих (затверджена губерніальним розпорядженням 17 грудня 1841 р.). Управління нею здійснював місцевий католицький пробощ. Фундація закладу убогих отримувала річний прибуток в 199 злотих, частина з якого надходила з ґрунту, частина – з облігацій. За даними з 1868 р. в установі перебували троє хворих і шість убогих. У середині ХІХ ст. у місті діяв шпиталь для хворих, ймовірно, пов’язаний зі згаданою фундацією. Утримання шпиталю для хворих – 50 золотих римських (гульденів).
Сам заповіт Генріки, у якому йшлось про дар Сестрам Милосердя, звісно, невідомий. Про його існування і зміст дізнаємося завдяки діяльності комісії Крайового відділу, яка мала доповісти на засіданні Галицького сейму про зведення у Судовій Вишні шпиталю для убогих. 9 березня 1899 року з Ради крайового відділу Королівства Галичини та Лодомерії з Великим Князівством Краківським у Галицький сейм надійшла доповідь з підписом крайового маршалка Станіслава Бадені (1859-1912) та власне доповідача директора департаменту здоров’я Крайового відділу д-ра Францішека Хошарда (1822-1899) щодо петиції Згромадження Сестер Милосердя про субвенцію на будову шпиталю для убогих хворих у Судовій Вишні. Напередодні, 16 лютого 1898 р. Галицький сейм доручив Хошарду проаналізувати до найближчої сеймової сесії петицію від шариток щодо побудови шпиталю для убогих на фільварку Антонівка.
З доповіді директора департаменту здоров’я дізнаємось, що на той час уже покійна Генріка Ґурська з графів Коморовських у заповіті від 14 грудня 1894 р. (очевидно у Гербовнику Нєсецького невірно вказано на 1893 р., як дату смерті, котру, очевидно, звідти, переписав і Р. Афтаназі) записала свій фільварок Антонівку, що налічував близько 70 моргів, та ділянку поля у декілька моргів під назвою «Обшарок» («Obszarek»), що також належала до комплексу маєтків Судової Вишні, й готівку у 10 000 гульденів Сестрам Милосердя у Львові. У заповіті умови щодо використання дару були докладно описані.
Місія Хошарда полягала у тому, аби з’ясувати ситуацію щодо майна, яке Ґурська заповіла шариткам, та доповісти про доцільність спорудження шпиталю у Судовій Вишні. З його доповіді дізнаємося, що фільварок Антонівка мав 6% боргу перед іпотечним банком у Львові у розмірі в 2600 гульденів та 48 гульденів і 15 крейцерів в індемнізаційному фонді. Окрім того, заповідання майна вінкентійкам оскаржив граф Кароль Коморовський, проте щодо цього нічого докладніше невідомо і в подальшому розгляді справи в Галицького сейму про оскарження не згадували. Хошард зазначив, що уже після внесення петиції Сестрами Милосердя до Галицького сейму, всі питання по іпотечному боргу були врегульовані.
Що стосується записаної графинею Ґурською готівки, то вона в повній сумі була покладена на збереження в ощадну касу у Перемишлі на ім’я Фундації світлої пам’яті Генріки Ґурської. Такі суми підлягали оподаткуванню, тому у розпорядженні шариток залишилось вісім тисяч та кількасот золотих гульденів.
Ґенріка Гурська, записуючи у заповіті маєток Сестрам Милосердя, зобов’язала їх підтримувати гріб її родини, утримувати двох убогих та сплачувати отцям реформатам у Судовій Вишнi щорічно по 100 гульденів, а також – утримувати «вічними часами» у місті шпиталь для убогих хворих. Щодо останнього пункту було чітке застереження: коли б Сестри Милосердя цього обов’язку не виконали, то все записане майно мало перейти Згромадженню Сестер Феліціянок, котрі замість шпиталю мали б у Судовій Вишні організувати притулок (“ochronkę”) для дітей-сиріт.
Хошард у своїй доповіді у Галицькому сеймі подав висновок, що:
«зважаючи на такий стан справи, а також на те, яку користь шпиталь, розташований у містечку між Львовом та Перемишлем може принести, а також з уваги на те, що повітовий відділ у Мостиськах у своїй реляції визнає необхідною потребу у закладі такого типу у Судовій Вишні, врешті, з уваги, що існування у цій околиці шпиталю на 20-30 ліжок, вплине на зменшення фреквенції убогих хворих у шпиталях Львова та Перемишля, а також принесе користь крайовому фонду – Крайовий Відділ вважає, що виділення на цю ціль субвенції Високим Сеймом було б корисним».
Згідно представленого доповідачу проекту будинку і його кошторисів, загальні витрати було оцінено в 24 182 гульденів і 78 крейцери. Хошард зазначив, що ця сума опісля передання плану виконавцям буде помітно зниженою. Ці видатки Згромадження Сестер Милосердя мало покрити подарованою графинею Ґурською готівкою (8000 гульденів), 5000 гульденів, які товариство у вересні 1897 р. отримало з державної лотереї, а також з різних дарів від жертводавців згромадження. Крайовий Відділ подав н розгляд Галицькому сейму пропозицію щодо субвенції у розмірі 5000 гульденів. Таку суму вважали цілком достатньою.
Оскільки проект бюджету на 1899 р. був уже закінченим, субвенцію рекомендували врахувати у проекті бюджету наступного року. Галицький сейм прийняв рішення надати Згромадженню Сестер Милосердя Вінкентія де Пауло у Львові субвенцію у розмірі 5000 гульденів на побудову нового шпиталю у Судовій Вишні і зобов’язав Крайовий Відділ врахувати цю суму видатку у бюджеті 1900 року.
Друга доповідь у цій справі надійшла у Галицький сейм 21 березня 1899 року від д-ра Г. Йордана з бюджетної комісії, у якій також було зазначено доцільність спорудження у Судовій Вишні шпиталю для убогих. Дім сестер Милосердя у Судовій Вишні з’явився 1900 року.
* стаття уперше опублікована в інтернет-газеті “Збруч” 20 березня 2018 р. (див.: https://zbruc.eu/node/77856)
Література:
Dodatek tygodniowy do Gazety Lwowskiej. 1868. № 19. 9 maja. S. 90; Dodatek tygodniowy do Gazety Lwowskiej. 1856. № 18. Dnia 3 Maja. S. 70; Lewandowski Cz, ks. O Dzieciach Maryi //Roczniki obydwóch zgromadzeń św. Wincentego a Paulo. R. XII. Kraków, 1906. S. 5; Sejm Krajowy Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Lwów, 1898/1899.