Особливі знаки, завдяки яким певні особи чи цілі групи відрізнялись від інших, існували з давніх-давен і відшукати їх першу появу навряд чи колись вдасться. Шляхетський чи родовий герб, який у польських шляхетських родах був спадковим (дідичним) знаком, свідчив про приналежність до роду. Впродовж сторіч кількість їх зростала: загалом кількасот тисяч шляхетських родів користувались близько 5000 тисячами різних гербів.
Власники маєтку Судова Вишня, серед яких були звичайні зем’яни та графи, представники давніх родів, звісно, також послуговувались родовими клейнодами. Адже набувати табулярний маєток могли тільки магнати і шляхта (винятком у Галичині були тільки міщани Львова).
І.
Граф Антоній Фелікс Лось гербу Домброва; дружина – Марія (Маріанна) Мошенська гербу Nałęcz. Придбали маєток Судова Вишня 23 липня 1780 р. Шлюб був бездітним.
Герб Діброва (Домброва)
Опис герба. В синьому полі біла підкова плечем догори, зверху золотий хрест, а внизу підкови з обох кінців ще один хрест, а на шоломі крило грифа, пронизане стрілою знизу вгору.
Походження цього герба подає Каспер Несецький: коли в давні часи ворог увійшов до Польщі і спустошив країну зі своєю звичайною лютістю, шляхта і лицарі швидко зібралися і вирушили в поле битви, однак сили були нерівні, тому вони не розпочинали бій. Польське військо розташувалось у діброві, очікуючи кращої нагоди для бою. Ворог, вважаючи таку розсудливість страхом, зневажливо знущався з поляків; дехто із рицарів не стерпів такого ставлення. Один із таких – із дому Побожанин (поляк, гербом якого була підкова з хрестом угорі), не міг більше спостерігати за таким глузуванням: він пришпорив свого коня і кинувся на ворога. Такий відчайдушний наскок застав їх зненацька, у війську ворога почалась паніка. Побачивши це, інші польські рицарі сміливо атакували стрій ворогів; ті кинулись врозтіч. Після короткого бою вони були розгромлені вщент.
На згадку про цей вчинок, цей благочестивий чоловік отримав два бічні хрести до свого родинного клейноду на знак вдячної пам’яті. Що ж до крила на шоломі, то воно походить від того, що один із цього дому, надзвичайний стрілець, під час якоїсь військової експедиції підстрілив грифа, що летів над військом, що вважалося ознакою успіху на війні.
Герб Наленч Опис гербу. У червоному полі щита розташована зав’язана в коло біла бінда, а на шоломі — дівчина, що обома руками тримається за оленячі роги, з пов’язаною на голові пов’язкою, кінці якої стирчать з обох боків. Це давній герб, оскільки він існував уже в XI столітті.
ІІ.
Францішек Стадницький гербу Шренява (1742-1810). Придбав маєток 6 березня 1802 р. Не залишив в історії маєтку та міста Судова Вишня ніякого помітного сліду.
Герб Шренява
Опис гербу. Біла річка в червоному полі, тече навскоси, тобто ніби перекинута. На шоломі лев без корони, між двома мисливськими трубами, на кожній з яких висить по чотири дзвони. У деяких родах в цьому гербі на вершині річки зображували хрест.
ІІІ.
Граф Антоній Коморовський гербу Корчак (1769-1826); дружина Констанція Карніцька гербу Косцєша (1784-1861). Придбали маєток 1806 р. Доньки Генріка (Генрієта, 1807–1893) й Антоніна (1812–1891).
Граф Роман Дрогойовський гербу Корчак. Придбав маєток на початку 90-х рр. ХІХ ст.
Герб Корчак
Опис герба. На червоному полі щитка три білі насічки, перша найдовша, друга трохи коротша, третя найменша, а на шоломі над вінцем чаша, з якої виступає вказівник, повернутий зліва. Однак не всі шляхетські роди використовують цей герб однаково. Історики називають різне походження цього герба, але сходяться на тому, що він був набутий в Угорщині, звідки поширився у різні країни.
Герб Косцєша Опис гербу. У червоному полі щита біла стріла, злегка роздерта внизу, через яку посередині пропущена балка, яка надає композиції форму хреста; на шоломі три страусових пера. Цей герб нібито був наданий Болеславом Сміливим близько 1072 року з такої оказії: під час битви під Сновськом польський лицар на ім’я Косцєша хоробро бився з ворогом і отримав багато важких ран; це побачив король Болеслав Сміливий, а саме стрілу, яка застрягла у тілі рицаря, а також меч у його руці, повністю пощерблений та зламаний. Король надав рицарю цю стрілу і меч на вічну пам’ять про його стійкість.
IV. Едвард Стройновський гербу Стремено (1848–1926); походив із старовинного аристократичного роду. Придбав маєток Судова Вишня 1899 р.
Герб Стремено
Опис гербу. У червоному полі золоте стремено, на короні п’ять страусових пір’їн. Каспер Несецький подає, що коли польський король Болеслав Хоробрий вів війни на руській землі, в одній із сутичко якомусь із кіннотників трапилась фатальна невдача – кінь під тим спотикнувся й упав, скрутивши собі в’язи, а що гірше – рицар цей заплутався при падінні у стремені. Ворог накинувся на нього, однак той, зірвавши ремінь, порубав його. Тут же сів на іншого коня, але інший неприятель так раптово атакував його, що він не встиг навіть шаблю витягнути, а тому атакував його стременом, тяжко поранивши. Відтак, схопивши його у полон, відвів королю. За хоробрість Болеслав Хоробрий дозволив йому і його нащадкам мати у своєму гербі стремено.
V. Ян Непомуцен Марс гербу Ноґа (1853-1924). Придбав маєток на початку ХХ ст. Криштоф Марс (1897-1974; племінник Яна Марса) – останній дідич маєтку Судова Вишня, до вересня 1939 р.).
Герб Нога Опис гербу. Каспер Несецьким так описує родовий знак Марсів: щит розділений уздовж, поле жовте; у правій половині — біла риба, головою вгору, справа наліво; поруч з нею ліворуч від голови і праворуч від хвоста — біла троянда; у лівій половині — гілка, на якій зверху розквітають три троянди, а внизу — три листки; три троянди окремо над короною.
Література:
Herbarz polski i imionospis zasłużonych w Polsce ludzi wszystkich stanów i czasów ułożony porządkiem alfabetycznym na podstawie Herbarza Niesieckiego i manuskryptów. Lwów, 1859. Tom II. S. 43-44; s. 52; s. 114; s. 171-172; Herbarz Polski podług Niesieckiego treściwie ułożony i wypisami z późniejszych autorów, z różnych akt grodzkich i ziemskich, z ksiąg i akt kościelnych oraz z dokumentów familijnych powiększony i wydany przez K. Łodzia-Czarnieckiego. Gniezno, 1881-1882. T.II. S. 117.